Фестивалі науки

Популяризація науки в суспільстві є найважливішим фактором для інноваційного розвитку економіки. Найкращим форматом для популяризації науки, визнаним у багатьох країнах, є фестиваль. Традиція святкування дня науки та проведення Фестивалів науки походить із Великої Британії. Успішне проведення Британського Фестивалю науки в 1963 р. започаткувало фестивальний рух у всьому світі. Ініціаторами першого загальноміського Фестивалю науки у Харкові в 2012 р. є працівники відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Формат фестивалю надає можливості для популяризації науки, це масштабний проект для розумних, допитливих та креативних осіб. В усіх країнах світу Фестивалі науки орієнтовані насамперед на молодь. За підтримки Департаменту освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації в заходах Фестивалю науки взяли участь студенти вищих навчальних закладів, коледжів, ліцеїв, а також учні харківських загальноосвітніх шкіл Дзержинського, Комінтернівського, Московського районів міста, Коротичанської, Зеленогайської, Будянської, Мереф΄янської, Височанської, Печенізької загальноосвітніх шкіл Харківської області. Учасниками цього неординарного заходу були також викладачі вузів, працівники науково-дослідних та науково-виробничих установ, представники громадських та державних організацій Харкова. На конференцію «Наука ХХІ століття. Здобутки та досягнення харків’ян», якою відкривався Фестиваль, було делеговано представницьку команду науковців, серед яких – керівники установ і їх окремих підрозділів, ректори і проректори з наукової роботи та міжнародних зв’язків, професорсько-викладацький корпус високого рівня (члени-кореспонденти Національної Академії наук України, доктори та кандидати наук), голови інститутських рад молодих учених і спеціалістів. Увазі учасників конференції було представлено 16 доповідей, які переконливо довели: Харків – це дійсно «Перша столиця наукового майбутнього» ¬(назва фільму, що відкривав робочу частину конференції). У загальному читальному залі Бібліотеки та читальному залі відділу науково-інформаційної підтримки інноваційних процесів були розміщені банери, стендові виставки; у вестибюлі на телевізійному екрані демонструвались рекламні ролики про наукові досягнення харків’ян. Учасники Фестивалю побували на екскурсіях, що проводилися у Бібліотеці; прослухали лекції про лауреатів Нобелівської премії, чиї імена пов’язані з Харковом; взяли участь у майстер-класі з технічної творчості. Залучення студентської молоді та школярів до заходів Фестивалю науки викликало в них інтерес до пізнання світу та повагу до науки, збагатило їхню ерудицію. Фестиваль науки у 2012 р. проводився напередодні Євро – 2012. Тому засідання круглого столу «Заради іміджу держави. Винахідники для спорту» викликало інтерес у науковців та молоді, представників засобів масової інформації. Перемоги і спортсменів, і науковців є предметом національної гордості українців, адже дають можливість Україні посісти гідне місце у глобальній економіці. Заходи останнього дня Фестивалю науки 2012 р. – парковий фестиваль – проводилися на території Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (ХНАУ). У приміщенні фундаментальної бібліотеки ХНАУ у форматі наукової конференції відбувся «науковий пікнік». На території дендропарку «Роганський» паралельно проводилися екскурсії, майстер-класи з ландшафтного дизайну, екологічно-доцільного збирання сміття, використання дикорослих лікарських рослин. Завершився захід концертною програмою «Пісні рідної землі». Харківська преса, національне й обласне радіо та телебачення широко висвітлювали цю значну для Харкова подію. Журналісти ОТБ Г. Прокаєва та М. Бондарева зняли фільм про Фестиваль. У Бібліотеці було прийняте рішення проводити Фестивалі науки кожні два роки. Тема наступного Фестивалю науки, що проводився в 2014 р., – «Екологічна безпека». Працівники відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів вважають, що саме така тема об’єднає наукову громадськість, молодь, працівників мас-медіа. Правильність цього рішення була підтверджена наприкінці січня 2014 р., коли на запрошення долучитися до фестивального руху відгукнулося багато наукових та громадських молодіжних організацій. Програма Фестивалю 2014 р. була різноманітною та насиченою. За п’ять днів Фестивалю в ХДНБ ім. В. Г. Короленка було проведено 25 заходів, і в останній день поза межами Бібліотеки – сім заходів. Традиційно Фестиваль науки відкрився науково-практичною конференцією «Екологічна безпека ХХІ століття. Наукові досягнення харків'ян». Під час Фестивалю проводилися засідання «круглих столів», презентації наукових проектів, виступи науковців та їхні творчі зустрічі з молоддю, демонстрація фільмів екологічної тематики, лекції та майстер-класи, науково-практичний семінар з екологічної освіти та екологічна вітальня з обговорення проблем виховання екологічно-свідомої особистості. Поза межами Бібліотеки на території Національного природного парку «Слобожанський», в рекреаційному пункті «Березовий гай», була проведена інтелектуальна гра «Брейн-ринг»; молоді велотуристи здійснили веломандрівку парком під гаслом «Активний відпочинок та підтримка екологічної чистоти». У Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва в останній день Фестивалю науки була проведена науково-практична конференція «Екологічно-безпечні технології виробництва сільськогосподарської продукції, досвід та перспективи на майбутнє», працівники фундаментальної бібліотеки підготували тематичний перегляд книг «Живе землеробство», провели майстер-клас «Їстівні та корисні бур’яни» та екскурсію дендропарком. Працівники фундаментальної наукової бібліотеки ХНАУ також організували міжнародну науково-практичну конференцію «Вирощування органічної сільськогосподарської продукції: технології, сертифікація, досвід», провели тематичні перегляди літератури, бібліографічні огляди, книжкові виставки, заходи паркового Фестивалю науки. Включившись у фестивальний рух, активно працювали співробітники Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Національного природного парку «Слобожанський», Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харківського інституту радіоелектроніки і радіофізики ім. О. Я.Усикова Національної академії наук України, представники Ініціативної групи розвитку екосфери, харківської громадської організації «Енергія миру», креативна молодь громадської організації «Друг природи». Працівники Національного природного парку «Слобожанський» прочитали 14 лекцій і провели 14 практичних занять за темою «Водно-болотні угіддя Національного природного парку «Слобожанський» для учнів Краснокутської, Дублінської, Олексіївської, Пархомівської, Городянської, Лібівської загальноосвітніх шкіл, а також ліцеїв і гімназій; організували виставку «Чарівний світ боліт» у галереї «АВЕК», де провели 15 екскурсій, влаштували фотовиставку журналіста-фотографа С. Рижкова в ХДНБ ім. В. Г. Короленка, засідання «круглого столу» до Міжнародного дня водно-болотних угідь, взяли активну участь у заходах Фестивалю науки, розповсюдили понад 30 статей та відеоролик у соціальних мережах. З великою вдячністю відзначаємо всіх активних учасників Фестивалю науки – науковців, громадських діячів, студентів, школярів Харківщини. Завершився Фестиваль науки концертною програмою «Музика і пісні завжди поруч», яку підготували студенти Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського.

Фестиваль науки у Харківській державній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка

Наприкінці січня у ХДНБ ім. В. Г. Короленка, у Центрі інформаційної підтримки винахідництва, як завжди, зібрався читацький актив та партнери бібліотеки для презентації проекту «Взаємодія» з метою накреслення шляхів співробітництва в інформаційному забезпеченні науки, освіти та виробництва. Присутні одержали анонс-резюме всіх просвітницьких заходів, які будуть проведені у читальному залі відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів (ВІП) протягом року. Але знаковою подією, як зазначила завідуюча відділом, заслужений працівник культури В. Г. Прохорова, стане Фестиваль науки, який проводитиметься в ХДНБ протягом 12 – 17 травня. Захід відбуватиметься вже вдруге (перший Фестиваль мав місце у 2012 р. ).

Тема цьогорічного Фестивалю науки – екологічна безпека. Працівники відділу сподіваються, що це буде величезний форум, оскільки тема дуже актуальна і важлива для всіх харків’ян. У кожному навчальному закладі викладаються основи екологічної безпеки та природокористування, кожен науково-дослідний інститут або науково-виробниче підприємство має проблеми з екологічних питань. Отже, відділ запрошує науковців та студентів вищих навчальних закладів, співробітників науково-дослідних інститутів і науково-виробничих підприємств та всіх небайдужих і зацікавлених харків’ян обговорити екологічні питання на науково-практичній конференції «Екологічна безпека у XXI столітті. Наукові досягнення харків’ян», якою 11 травня відкриється Фестиваль науки. На конференції обговорюватимуться наступні питання:

-    Удосконалення виробничих процесів в аспекті їх екологічної безпеки
-    Розробка сучасних методів очистки води, повітря
-    Утилізація рідких, твердих. газоподібних відходів
-    Проблема використання хімічних добрив і хімічних методів боротьби зі шкідниками
-    Розробка енергозберігаючих та енергоефективних джерел енергії
-    Відновлення ресурсів і охорона природи
-    Екологічне нормування та розробка нормативно-правових основ
-    Екологічна освіта та культура суспільства
Матеріали конференції будуть надруковані (докладніша інформація – на сайті бібліотеки). Програма Фестивалю науки буде дуже насиченою. На учасників чекає багато заходів як для науковців, так і для молоді. На засіданнях «круглих столів» будуть обговорюватись гострі питання, а саме: проблеми утилізації відходів, медичні аспекти екології, екологічно безпечне харчування, екологізація освіти і таке інше. Для молоді передбачається показ фільмів, лекції, присвячені екологічним питанням та науковцям – лауреатам Нобелівської премії, майстер-класи з екологічних питань, інтелектуальна гра «Ерудит» (телепроект журналіста Г. Прокаєвої), екскурсії бібліотекою та музеями міста. Заходи проходитимуть у бібліотеці та поза її межами за підтримки Харківського регіонального центру освіти, науки, виробництва, громадських організацій «Енергія світу», «Екосфера», «Друг природи» та інших. Фестиваль завершиться святковим концертом, на який запрошуються всі харків’яни і гості міста.
Упродовж тижня (12 – 17 травня) вхід до бібліотеки вільний, триватиме безкоштовне оформлення читацьких квитків (за наявності паспорта), 17 травня відбудуться наукові пікніки та екологічні мандрівки для велотуристів.
Фестивальний рух, до якого запрошувала на презентації «Взаємодія» завідуюча відділом В. Г. Прохорова, вже розпочався. У читальному залі ВІП 11 лютого спільно з Національним природним парком «Слобожанський» було проведене засідання круглого столу «Шляхи збереження та відновлення болотних угідь». Окрім науковців НПП «Слобожанський», ХНУ ім.
В. Н . Каразіна, Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова, Харківської національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого та студентської молоді, на засіданні були присутні небайдужі харків’яни, члени Харківського регіонального центру розвитку науки, освіти, виробництва, громадських організацій «Добра воля», екологічної групи «Печеніги».
Бурхливими оплесками була зустрінута емоційна доповідь старшого викладача ХНУМГ ім. О. М . Бекетова Ю. І. Вергелеса про значення та охорону водно-болотних комплексів у Харкові. Присутні, більшість з яких навіть не усвідомлювала краси і величезної корисності боліт, ознайомились з унікальними територіями водно-болотних комплексів Харківської області та з НПП «Слобожанський», зокрема з його болотними угіддями. Реліктові озера та невеликі болота, що збереглись з часів останнього льодовикового періоду, є візитною карткою Слобожанського парку. Такі природні комплекси притаманні території Полісся, а для Харківської області це справжнє чудо. Парк – це цілісний масив з понад 200 боліт загальною площею близько 1,5 тис. га.
 Рослини, що ростуть на болотах, відіграють головну роль у формуванні торфу. В першу чергу це стосується мохів. У парку можна побачити зелений мох – зозулин льон, сфагнові (торфові) або білі мохи та інші. Серед слобожанських болотяних рослин існують такі, що пристосувались до умов нестачі мінеральних речовин. Це рослини-хижаки: росичка круглолиста, пухирник звичайний та малий, що живляться комахами та іншими безхребетними. Пухирник малий – рослина, занесена до Червоної книги України. Серед болотяних рослин парку «Слобожанський» рідкісними для області є журавлина болотна, пухівки, образки болотні, латаття сніжно-біле та інші.
Тваринний світ боліт дуже різноманітний. Тут можна побачити безліч комах, амфібій, птахів, ссавців тощо. Неможливо уявити болото парку «Слобожанський» без бабок, метеликів, комарів. Зрідка можна зустріти дозорця імператора – бабку, що до Червоної книги України. Навколоводні ссавці Слобожанського парку, горностай, видра, нічниця водяна, занесені до Червоної книги України. А от норка американська стала постійним мешканцем.
Слобожанські болота полюбляють різні птахи: чаплі, журавель сірий, качки, коловодники та інші. У межах Парку живе кілька сімей бобрів, які будують хатки, греблі, риють канали. Бобри створюють умови для існування багатьох видів тварин і рослин, беруть участь у формуванні прибережних біотопів та збереженні болотяних комплексів.
Під час проведення «круглого столу» в читальному залі відділу експонувалася виставка світлин фотографа-натураліста Сергія Рижкова, яка прикрасила читальний зал. Працівники бібліотеки під час перерви відвідують читальний зал і отримують естетичне задоволення від фотовиставки, що надихає на творчу діяльність. Фотовиставка буде прикрашати читальний зал до закінчення Фестивалю науки.
В руслі природоохоронної тематики 11 березня у читальному залі ВІП відбулось засідання круглого столу «Чарівне моє довкілля» з нагоди відзначення Міжнародного дня річок. Приємною є громадська активність науковців і пересічних громадян в обговоренні сучасного екологічного стану річок та швидкого його поліпшення, у тому числі за допомогою фіто технологій. На жаль, величезна законодавча база, що регулює санітарний стан річок, дуже недосконала. Тому об’єктивне та різнобічне інформування суспільства про гостроту екологічних проблем є першим кроком на шляху їх подолання, а відповідальна екологічна поведінка – це внесок кожного з нас у водний баланс планети.
Наукову весну продовжує конкурс наукових робіт та винаходів «Молоді новатори Харківщини», який організовується бібліотекою спільно з Харківською обласною радою Товариства винахідників і раціоналізаторів сьомий рік поспіль. Запрошуємо студентську молодь, учнів ліцеїв, гімназій, молодих фахівців взяти участь у конкурсі. Положення про конкурс і заявку можна отримати електронною поштою, для цього слід  звернутися на сайт бібліотеки або на сторінку Центру інформаційної підтримки винахідництва на Facebook. Підбиття підсумків конкурсу та нагородження переможців і учасників, як завжди, відбудеться напередодні Міжнародного дня з інтелектуальної власності, 24 квітня о 14. 00 в читальному залі ВІП. Чекаємо на учасників, рухаємось разом до Фестивалю науки.
В. Г.  Прохорова,
зав. відділом ХДНБ ім. В.Г. Короленка